Като Ломб: перекладачка-поліглот, яка здійснила революцію у вивченні мов

Від хімії до світу мов

Спочатку Като Ломб цікавилася не мовами, а природничими науками. Вона здобула ступінь доктора філософії з фізики та хімії в Університеті Ержебет у місті Печ. Однак доля приготувала для неї інший шлях. Під час Другої світової війни, змушена переховуватися, вона почала вивчати російську мову за допомогою бульварного роману та словника. Цей досвід заклав основу її майбутньої філософії вивчення мов.

Після війни, маючи щойно здобуті знання російської, вона подала заяву на посаду перекладача в мерії Будапешта. Це стало початком надзвичайної кар'єри, яка привела її до сорока країн на п'яти континентах. Вона перекладала дев'ятьма чи десятьма мовами, чотирма з яких могла працювати без підготовки, та перекладала технічну літературу шістьма мовами. Загалом вона розмовляла шістнадцятьма мовами, зокрема англійською, болгарською, данською, французькою, івритом, японською, китайською, латинською, польською, німецькою, італійською, російською, румунською, іспанською, словацькою та українською.

Вона не вважала себе лінгвістом, а радше «мовознавцем», вказуючи, що вивчала мови для практичних цілей, керуючись своїми інтересами. Для неї радість від навчання була важливішою за самі знання мови. Цим захопленням та своїм досвідом вона поділилася в кількох книгах, таких як «Як я вивчаю мови», «Перекладач навколо світу», «Гармонія Вавилону» та «Мови спадають на думку».

Метод вивчення мов Като Ломб: мотивація та контекст є ключовими

В основі методу Като Ломб лежать мотивація та автентичні тексти. Вона не вірила у вроджений талант до мов; натомість вона бачила формулу успіху як дріб, де чисельник — це мотивація, а знаменник — стримування.

Її основні принципи та поради були такими:

• Сила зацікавленості: Основою вивчення мови є щирий інтерес. Ви повинні читати тексти, які вас захоплюють. Як вона казала: «Мова — це єдине, що варто знати навіть погано».
• «Книжкова ванна»: Суть її методу — екстенсивне читання. Като Ломб пропонувала учням занурюватися в роман іноземною мовою і не переривати потік, шукаючи кожне невідоме слово. Мета — зрозуміти історію з контексту та вивести значення слів.
• Другорядна роль словника: Вона вважала, що користуватися словником варто лише тоді, коли слово трапляється кілька разів і заважає розумінню. Головне — підтримувати безперервний досвід читання.
• Прослуховування власного мовлення: Вона також рекомендувала читати вголос і записувати власну мову, щоб звикнути до звучання мови та власної вимови.
• Не бійтеся помилок: Вона підкреслювала, що страх зробити помилку — одна з найбільших перешкод у вивченні мови. Навіть неправильні речення можуть збудувати міст між людьми.
• Щоденна практика: Послідовність має вирішальне значення. Навіть 10-15 хвилин на день цінніші, ніж кілька годин раз на тиждень. Час втрачається, якщо не досягається певний рівень концентрації.
• Граматика як «порядок»: Хоча її метод базувався на розумінні тексту, вона також вважала граматику важливою як систему, що допомагає впорядкувати лінгвістичні знання.

Життя та праця Като Ломб є доказом того, що вивчення мов — це не навичка, доступна лише небагатьом обраним, а те, що може опанувати будь-хто з належною мотивацією, наполегливістю та ефективним методом. Її спадщина й сьогодні продовжує надихати тисячі людей, які вивчають мови по всьому світу.